Чим займався Pix
Основний продукт Pix – рюкзак із LED‑екраном, який можна програмувати у додатку. Засновники проєкту – ІТ-підприємець Іван Каунов та маркетологи Сергій Єздін і Рімек.
На старті засновники вклали у Pix $10 000 із власної кишені й отримали підтримку від проєкту Романа Кравченка DIY Lab. Далі Pix увійшов у акселератор IoT Hub Кравченка й отримав від нього близько $50 000 в обмін на 10% компанії, розповідає він Forbes. Інший інвестор Pix – підприємець Сергій Гура, вклав у проєкт $150 000.
На ці гроші стартап запустив кампанії на Kickstarter та Indiegogo, де Pix зібрав понад $500 000. Продажі компанії у 2019 році, за словами Рімек, досягли $1 млн. За пʼять років Pix відправив 15 000 рюкзаків у 60 країн світу та інтегрував свій LED‑екран у сумки курʼєрів.
Виробляли рюкзаки у Китаї, а продавали по $260 у роздріб. Найбільші ринки – Азія та США.
У 2019 році Pix також зібрав $46 000 на дитячий рюкзак з LED-підсвіткою Pix Mini. Проєкт підтримали 343 бекери, а краудфандинг закрили за перші шість годин з початковою ціною $15 000. Частину рюкзаків Pix Mini до закриття відправити так і не змогли. «Це була одна з причин, чому ми так довго тягнули з закриттям компанії, – каже Єздін. – Ми хотіли виконати всі свої зобов’язання»
Що пішло не так
Pix мав зовнішні та внутрішні проблеми, розповідає Кравченко. Усередині команди ще у 2019 році сталися зміни – зі стартапу пішов Каунов. Він став співзасновником Finmap, а зараз служить у ЗСУ. Його місце зайняв Андрій Гліжинський, який відповідав за виробництво.
Роль генерального директора на себе взяла Рімек. За словами Кравченка, вона вміло керувала проєктом, але Pix не вистачало «візіонера і варвара», щоб вивести його на нові ринки, пристосувати продажі та виробництво до нових умов. Рімек не відповіла на запит Forbes на момент публікації матеріалу.
Під час пандемії почались проблеми, бо попит на рюкзаки, які зазвичай купляли, щоб ходити в школу, університет, відвідувати фестивалі та концерти сильно скоротився. «Pix дає можливість виділятись в натовпі, звертати на себе увагу, а це повністю непотрібна функція, коли ти сидиш вдома», – каже Єздін. Адаптуватися до нових умов не встигли, зізнається він Forbes. Партнерства з великими брендами – Disney, Citroen, Foodpanda – також стали на паузу.
«Треба було швидко розвивати нові напрями, захоплювати ідеями вільні ніші, шукати новий «блакитний океан», – каже Кравченко. Проєкт продовжував розвиватися, але у «зоні безпеки». «Команда сфокусувалась на продукті, який знала як виготовляти, проте середовище змінилося й у користувачів з’явились нові проблеми», – додає він.
Певний час дистрибʼютори продовжували вивантажувати продукцію із китайських складів, але перезапустити виробництво віддалено не вийшло. Контролювати якість і процеси на заводах у Китаї завжди було важко, а під час пандемії стало майже неможливо. Ще одна проблема – плагіат. За словами Кравченка, китайці почали «масово копіювати продукт» і продавати рюкзак гіршої якості за удвічі нижчою ціною.
Воєнна напруга також наблизила закриття стартапу, зменшивши ініціативність команди. Щоб відновити проєкт, треба було залучати нові інвестиції, але «всі втомилися», – зізнається Кравченко.
Протягом 2021 команда Pix тестувала ідеї для перезапуску, каже Рімек, але зрештою стартап вирішили «законсервувати» і передати акселератору IoT Hub для перезапуску у майбутньому. Всі додатки та продукти Pix продовжуватимуть працювати, але нові замовлення зробити не можна.
Як «ремонтуватимуть» стартап
Щоб не відмовлятися від бренду та ідеї, у Кравченка та IoT Hub зʼявилася ідея – запустити стартап-студію, яка, на відміну від акселератора чи інкубатора, буде «ремонтувати» стартапи, що зазнали невдачі.
Зараз IoT Hub тестує цю модель на стартапі Feel VR, який у 2018-му зібрав майже $700 000 на виробництво 1000 рулів і педалей для віртуальних перегонів, але за наступні три роки відправив лише сотню замовлень, залишившись без грошей та з купою зобовʼязань.
«Ремонт» стартапу працюватиме так: Кравченко візьме на себе роль тимчасового СЕО, проведе фінасновий і технічний аудит, збере документацію та почне пошук нових фаундерів. За його планом виграють усі: перші фаундери можуть продати свою долю і зберегти бренд, назву та продукт, а нова команда вже матиме з чим працювати та що пропонувати інвесторам. На початку IoT Hub бере на себе усі зобовʼязання і вирішує, скільки акцій матимуть засновники. Після залучення коштів та пошуку команди він передасть управління новим фаундерам.
«Ми забезпечуємо безперервність розвитку історії бренда», – каже Кравченко. За його словами, це надто важливо під час війни, коли багато проєктів закрилося. «Це не означає, що все пропало», – переконує він: можна правильно зберегти стартап і перезапустити його у кращі часи.
Джерело
