За тиждень з 9 по 15 травня обʼєм ввезення гуманітарної допомоги в Україну з-за кордону впав на 39% від максимуму, зафіксованого протягом 21–27 березня. Тоді в країну завезли близько 49 000 т гумдопомоги. В березні обʼєм гуманітарних вантажів не падав нижче 40 000 т на тиждень, з середини квітня, навпаки, не підіймається вище 30 000 т на тиждень.
У чому причина? Частково на зменшення допомоги вплинули публічні розслідування махінацій із гуманітаркою, каже співзасновниця благодійного фонду «Банда добра» Яна Рянська. Це викликає певну недовіру європейських жертводавців, що відображається в скорочені масштабів підтримки.
Генпрокуратура розслідує 74 кримінальні справи, повʼязані з торгівлею гуманітарною допомогою, повідомила генпрокурор Ірина Венедиктова. Найбільше у Києві – 13 та Львівській області – 9. Про збільшення кількості випадків крадіжок гуманітарки говорять волонтери та військові.
«Розкрадання – це, скоріше, поодинокі випадки, ніж система», – каже співзасновниця благодійного фонду Razom for Ukraine Любов Шипович. Вона займається волонтерством з початку війни, станом на 5 травня її фонд зібрав за допомогою фандрайзингу $40 млн.
До того ж війна в Україні витісняється з головних рядків порядку денного телеканалів та перших шпальт західних медіа. «Прості люди, які жертвували по $10–50, втомлюються від війни, – каже Шипович. – Особливо якщо вона на іншому континенті». Це була одна з основних категорій благодійників на початку війни, додає вона. «Надавачі гумдопомоги, які були серед лідерів на початку війни, вичерпали ресурс», – погоджується директор благодійного фонду «Київської школи економіки» (KSE Foundation) Світлана Денисенко.
Заважають поставкам і проблеми на кордонах. Раніше гумдопомогу ввозили на митниці без черг, але з середини травня фури з гуманітаркою мають ставати в загальну чергу, зауважує Рянська з «Банди добра». Це відображається на поставках продуктів харчування, яких зараз критично не вистачає, додає вона.
Україна очікує на другу хвилю надання гуманітарної допомоги, каже Денисенко із KSE Foundation. «Розраховую, що її сформують великі міжнародні організації», – додає співзасновник благодійного фонду Help Ukraine Андрій Ставніцер. Останній місяць він намагається переконати представників Червоного Хреста, UNICEF, World Food Programme та Caritas розпочати або нарощувати допомогу Україні. «Великі місії ще не починали свою роботу в Україні. Думаю почнуть, коли не буде активних бойових дій», – каже Любов Шипович з благодійного фонду Razom for Ukraine.
Масштабувати без зловживань
Як попередити або мінімізувати розкрадання гуманітарної допомоги? KSE Foundation працює напряму з державними органами: МОЗом, коли передає йому аптечки для військових, або з ТрО чи військовими частинами у випадку постачання амуніції. «Ми спочатку збираємо кошти, а потім самостійно закуповуємо за кордоном і безоплатно роздаємо в Україні», – каже Світлана Денисенко.
Приблизно за такою ж схемою працює і фонд «Банда добра», який співпрацює з двома благодійними фондами з Німеччини та Іспанії. «Вони надсилають гуманітарну допомогу до наших друзів у Львові, сортують, а потім надсилають нам, – розповідає Яна Рянська. – Ми роздаємо допомогу людям, які її потребують». Найефективніший спосіб – передавати сформований пакет із продуктами в руки конкретної людини.
Проєкт «СпівДія», який обʼєднує волонтерські та державні ініціативи з гуманітарної допомоги, запустив власну систему обліку отримання гуманітарної допомоги на базі українського стартапу Quincefin. «Він допомогає впорядкувати хаос великої кількості гуманітарних ініціатив, кожна з яких щось везе і десь зберігає», – каже керівник проєкту Ірина Тулякова
Як стартап працює? На базі платформи взаємодіють фізичні особи, волонтерські організації та фонди. Верифіковані волонтери в режимі реального часу допомагають громадянам – збирають усі потреби та наявні ресурси. Далі оперативно відправляють гуманітарну допомогу населенню, іншим волонтерам, установам, що приймають вимушено переміщених осіб, шелтерам.
На сайті «СпівДія» в розділі «Хочу допомогти» зареєструвалися близько 2000 людей, які готові допомогти одягом, продуктами. «Система зобов’язує кожного учасника, який звертається до нас з пропозицією надати допомогу, обліковувати все, що він нам готовий надати», – розповідає Тулякова.
Ще один варіант, як уникнути зловживань, працює в мережі Varus. Будь-яка людина може пожертвувати на сайті мережі 250 чи 500 грн на сформований пакет продуктів. Потім мережа передає пакети райдержадміністраціям з обов’язковим зворотнім фотозвітом отримання допомоги конкретними людьми, розповідає Head of Digital Marketing у Varus Поліна Левицька.
